Дехто не впорався, інші ж – не вистояли. Ось шість важливих висновків з матчу між Динамо та Шахтарем.

Найзначніші протистояння в українському футболі закінчилися без переможця. Київське Динамо та донецький Шахтар не змогли визначити сильнішого на стадіоні, названому на честь Валерія Лобановського.

Чемпіон завжди уважно стежить за ключовими футбольними подіями. Після закінчення матчів він акцентує увагу на найзначніших моментах. Отже, на що ж слід звернути особливу увагу, шановні?

Після закінчення гри з Ромою наставник Динамо роз'яснив, чому обрав саме цей склад, акцентуючи на важливості наступного опонента для команди. Його слова звучали так, ніби він підкреслював, що зустріч з принциповим суперником має більшу вагу, аніж єврокубковий поєдинок, у якому для киян, за неписаними правилами, шансів і так було не багато. І що далі?

На виході Шовковський, по суті, став жертвою власних рішень. Динамо виявилося абсолютно безпорадним у плані креативності, емоційного настрою, агресії, показавши себе як команди, що не відзначається свіжістю і ідеями. Вони знову не змогли здобути довгоочікувану перемогу над суперником, якого мали можливість "поставити на лопатки" в боротьбі за титул. То навіщо ж були всі ці "повороти" у Вічному місті?.. Це питання залишається відкритим.

Після поразки від Арсеналу стілець під нідерландським фахівцем захитався з новою силою. Втім, екстренер Феєнорда знайшов у собі сили добряче струснути команду. Пушичу треба віддати належне - до вилучення його команда переграла суперника за основними показниками, виглядала агресивнішою, більш мотивованою, та й здатною додати.

Проте, головним критерієм успіху кожного наставника залишається результат. У Пушича знову виникли труднощі в цьому плані, а необхідних змін у грі, яких Шахтар так довго чекає, ми знову не спостерігаємо. Таким чином, тренер "помаранчево-чорних" опинився в невизначеній ситуації, а тонкість мотузки, що підтримує його співпрацю з Шахтарем, з кожним новим матчем, що наближає завершення першої половини сезону, стає дедалі більш вразливою.

З початку сезону центральний півзахисник Динамо зіграв 16 матчів у різних турнірах, за які встиг відзначитися 3 голами та 6 асистами. Для гравця на позиції Миколи Шапаренка – це досить непогані показники. Але проблема, з якою стикається хавбек збірної України, полягає не лише в тому, що більшість його яскравих моментів на полі припадають на період до середини вересня, а й у поступовій втраті розуміння, що потрібно проявляти максимальну віддачу у кожній грі, а не лише час від часу.

На кризу в грі Шапаренка ваш автор акцентував увагу не раз, і не двічі. Схоже, перед грою з Шахтарем увірвався терпець і в Шовковського. Футболіст, який поступово став ключовою фігурою в побудовах команди у середній лінії, цього разу не тільки залишився на лаві запасних, а й не отримав бодай хвилини ігрового часу взагалі(!). Побутова травма, кажете? Гравець, який не в змозі допомогти своїй команді фізично, в заявку на матч не вноситься.

Втрата Андрія Ярмоленка несподівано стала критичною для Динамо, і це стосується не лише матчу, що відбувся 27 жовтня. Хоча команда має достатню кількість вінгерів, таких як Назар Волошин і Максим Брагару, їхня продуктивність і те, як вони виконують свої обов'язки на полі в умовах відсутності клубної легенди, залишаються питанням без відповіді.

Гра Динамо без 35-річного вінгера - муки не тільки у вимірі спроб створити гостроту на краях, а й у ментальному сенсі. "Біло-сині" програли "помаранчево-чорним" у зарядженості, елементарній спортивній злості, подекуди нагадували сонних мух після виходу з зимової сплячки, чим радо користався суперник. Футболіста, здатного розбудити команду тим самим жорстким стусаном, без Ярмоленка в цьому Динамо нема.

Жоден арбітр, що проводить ключовий матч у світі українського футболу, не може уникнути тиску. Цей стан справ суддя повинен витримати навіть до моменту стартового свистка. У випадку з Миколою Балакіним склалися ідеальні обставини — його рішення отримали схвалення як гравців обох команд, так і вболівальників та експертів.

Балакін впорався з головним - не випустив віжки контролю за грою. Суддя дозволяв командам грати рівно до того моменту, доки ті не збилися на відверті грубощі, інколи не "помічав" дрібні фоли, але боляче бив по рукам, коли обидві сторони перетинали червоні лінії. Крім того, арбітр ясно показав клубам, що для нього на полі немає авторитетів, чим грішили більшість його попередників за останні років так 20.

З точки зору турнірної стратегії, поточна ситуація вигідна для киян, які зберегли перевагу у +6 очок над "гірниками" та Олександрією, що створює інтригу в боротьбі за перші три позиції в УПЛ. Однак, лише один погляд на суперників, з якими зіштовхнуться обидві команди до тривалої зимової перерви, свідчить про те, що основні претенденти на титул зіткнуться з серйозними викликами у реалізації своїх амбіцій.

Тут саме час згадати про одного з конкурентів, як киян, так і донеччан. З житомирським Поліссям за очки змагатимуться, як одні, так і інші. У випадку Динамо завдання втримати лідерство ускладнюється матчем із суперником, який потенційно може стати реальним ключовим у першому колі. На початку грудня кияни змагатимуться з Олександрією Руслана Ротаня.